Якщо дитина часто хворіє

Екологія, харчування, перевантаження... Цей ряд факторів, що суттєво впливають на самопочуття людини в будь-якому віці, можна продовжувати.

Особливо актуальною проблема здоров'я та його збереження стає тоді, коли мова йде про наших дітей, організм яких тільки формується. Вони гостріше реагують на шкідливий вплив середовища.

Протягом навчального року дітям доводиться витримувати великі навантаження: засвоєння нового матеріалу часто пов'язане з великою розумовою та фізичною напругою. Як правило, саме в холодні періоди року діти хворіють частіше.

Якщо Ваш син чи донька дуже часто хворіють, можливо, причина не тільки в слабкому імунітеті. Як правило, такі діти важко адаптуються до нових умов, колективу однолітків, навчального закладу. Взагалі, будь-які труднощі, прорахунки, перешкоди призводять до тривалого зниження настрою, відсутності бажання щось робити.

Психологи давно наголошують на тому, що для дитини спілкування з дорослим є так само важливим і необхідним, як повноцінне харчування та піклування. Цікаво, що, продовжуючи порівняння з їжею, можна говорити про корисне і шкідливе спілкування. Неякісні продукти харчування спричиняють отруєння організму, «неякісне» спілкування спричиняє «отруєння» психіки дитини, її емоційне благополуччя, часто залишаючи цей небажаний стійкий ефект на все життя. Батьки, найголовніші, найрідніші дорослі в цьому великому світі, закладають фундамент майбутнього ставлення до самого себе і до інших. Саме вони або розуміють та приймають дитину з усіма «недоліками» та помилками, або постійно критикують і «сварять».

Неважко здогадатися, що в першому випадку дитина росте з позитивним сприйняттям себе, з готовністю до труднощів та їх подолання, в другому, - з низькою самооцінкою, зневірою в себе. Ті, хто має низьку самооцінку, і вчаться гірше, ніж могли б, і з однолітками їм важко, і з вчителями, і, як результат, дуже часто вони менш успішні в дорослому житті, ніж більш впевнені в собі однокласники. Тож завдання батьків полягає в тому, аби навчити дитину правильно ставитися до себе, розуміти свої можливості і вміти конструктивно їх використовувати.

Всі ми родом з дитинства. Саме там ми вперше дізнаємося про себе, які ж ми є. Ми знаємо про себе тільки зі слів близьких, їх ставлення до нас. У маленької людини відсутній так званий «внутрішній зір». Його образ себе будується зовні. Рано чи пізно вона починає бачити себе такою, якою її бачать інші.

Дитині постійно потрібно отримувати підтвердження того, що вона - хороша, що її люблять, що вона може робити певні маленькі справи сама.